Украинская внешнеполитическая экспертиза и военная безопасность России в Черноморском регионе

В статье впервые в политической науке осуществлена попытка определить специфику потенциального влияния на военную безопасность России представлений, существующих о ней и о Черноморском регионе в геополитической картине мира экспертов основных аналитических центров Украины, занимающихся российскими и черноморскими исследованиями. С использованием синтетической методологии, в основе которой лежат отдельные принципы и положения критической геополитики, теории «эпистемных сообществ» П. Хааса и теории секьюритизации Б. Бузана и О. Уэвера, автором изучены тексты аналитических продуктов институтов внешнеполитической экспертизы, которые увидели свет в 2014–2020 гг. Это позволило установить секьюритизированные представления о России и Черноморском регионе, характерные для украинских экспертов, а исследование их рекомендаций органам государственной власти Украины дало возможность определить потенциально проистекающие из них угрозы военной безопасности России. Для понимания того, как секьюритизированные представления и рекомендации экспертов учитываются правящим на Украине режимом, были проанализированы тексты украинских доктрин и стратегий в сфере военной и внешней политики (утверждённые либо находившиеся на стадии обсуждения в 2014–2021 гг.). Всё это позволило автору прийти к ряду выводов, касающихся обеспечения военной безопасности России в Черноморском регионе. Установлено, что российскими и черноморскими исследованиями на Украине занимается целый пул институтов внешнеполитической экспертизы, который имеет все признаки «эпистемного сообщества». Его члены транслируют украинской власти иррациональные секьюритизированные представления о России, содержащиеся в их геополитической картине мира: они описывают российскую внешнюю и оборонную политику через стремление к экспансии и восстановлению Советского Союза, а также ксенофобские антирусские политические мифы. Этим эксперты обосновывают абсолютно реалистские по своей сути меры, которые, во-первых, направлены на формирование в Черноморском регионе антироссийской системы коллективной безопасности, а во-вторых, могут привести к вооружённому конфликту в нём с участием в т.ч. и нечерноморских государств.

Александров О., Филипенко А., Власенко Р. Російська політика в Чорноморському регіоні: загрози й виклики для України: аналітична доповідь. Київ: НІСД, 2020. 37 с.
Баранов А.В. Геополитический конфликт в Керченском проливе и Азовском море: причины, интересы участников, динамика // Каспийский регион: политика, экономика, культура. 2019. № 1 (58). С. 89–94.
Баранов А.В. Изменения геополитического баланса сил в Причерноморье в условиях воссоединения Крыма с Россией // Геополитика и экогеодинамика регионов. 2018. Т. 4 (14), № 2. С. 5–18.
Будзович Ю. ГУАМ в контексті забезпечення безпеки та співробітництва Чорноморського регіону // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія. 2015. Вип. 9. С. 80–88.
Власюк О.С., Кононенко С.В. Кремлівська агресія проти України: роздуми в контексті війни. Київ: НІСД, 2017. 304 с.
Гаврила А. Роль Черноморского региона в региональном и глобальном контексте // Историческая и социально-образовательная мысль. 2017. Т. 9, № 1–2. С. 44–47.
Горбулін В.П. Світова гібридна війна: український фронт. Київ: НІСД, 2017. 496 с.
Горбулін В.П., Власюк О.С., Кононенко С.В. Російсько-українська війна в термінах теорії реалізму // Суспільно-політичні процеси. 2016. Вип. 2. С. 70–96.
Горбулін В.П., Власюк О.С., Лібанова Е.М., Ляшенко О.М. Збройний конфлікт в Україні у термінах геополітики // Суспільно-політичні процеси. 2016. Вип. 3. С. 61–86.
Горюнова Є.О. Анексія Криму як загроза безпеці Балто-Чорноморського регіону // Інтермарум: історія, політика, культура. 2017. № 4. С. 8–17.
Гудев П.А. Новые риски и угрозы безопасности России в Азово-Черноморском регионе // Пути к миру и безопасности. 2017. № 2 (53). С. 37–45.
Ирхин А.А., Москаленко О.А. Черноморско-Средиземноморский регион в современной западной аналитике // Гуманитарные чтения «Севастопольская гавань»: материалы научно-практической конференции, Севастополь, 20–21 сентября 2019 года / под редакцией Е.А. Барминой. Севастополь: СевГУ, 2019. С. 319–324.
Ирхин А.А., Нелина Л.П., Чихарев И.А. Россия и Большое Средиземноморье (1920–2014) // Парадигмы истории и общественного развития. 2018. № 12. С. 58–68.
Ислямова Э.Э. Черноморский регион в контексте политики национальной безопасности Российской Федерации: вопросы теории // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: История. Политология. 2019. Т. 46, № 2. С. 375–383.
Ишин А.В. О геополитической ситуации в Черноморском регионе: крымский взгляд // Проблемы постсоветского пространства. 2016. № 1 (7). С. 38–46.
Ишин А.В. О геополитической стратегии НАТО в Черноморском бассейне // Проблемы постсоветского пространства. 2020. Т. 7, № 2. С. 219–226.
Колосов В.А. Критическая геополитика: основы концепции и опыт ее применения в России // Политическая наука. 2011. № 4: Региональное измерение политического процесса. С. 31–52.
Конышев В.Н. Безопасность в Черноморском регионе в оценках «мозговых центров» США // Черноморско-Средиземноморский регион в системе национальных интересов России: история и современность: к 80-летию начала Великой Отечественной войны: материалы Международной научно-практической конференции / под редакцией А.В. Баранова, В.В. Касьянова. Краснодар: Кубанский государственный университет, 2021. С. 32–35.
Кудряченко А.І., Швед В.О., Солошенко В.В., Самойленко С.Г. Міжнародні аспекти інтеграції Донбасу і Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України: аналітична доповідь. Київ: ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2019. 70 с.
Курылев К.П., Гаврикова К.В., Поспелова Е.А. Экспертно-аналитические центры на Украине: характер и особенности // Вестник РУДН. Серия: Международные отношения. 2015. Т. 15, № 3. С. 99–109.
Литвиненко О. Чорноморська безпека: основні тренди 2030 // Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-09/bsr-ukr.pdf (дата обращения: 14.06.2021).
Маєвська О. Діяльність «мозкових центрів» на сучасному етапі: загрози та виклики // Вісник Львівського університету. Серія: Філософсько-політологічні студії. 2019. Вип. 26. С. 145–151. DOI: 10.30970/2307-1664.2019.26.18
Малышев Д.В. Керченский кризис и статус Азовского моря // Постсоветские исследования. 2019. Т. 2, № 2. С. 982–989.
Міненкова П.В. Концептуальні засади та категоріальне визначення поняття «мозкові центри»: наукове переосмислення традиційних підходів // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія: Політологія. Соціологія. Право. 2018. № 1. С. 17–22. DOI: 10.20535/2308-5053.2018.1(37).152816
Нурышев Г.Н. Современное Причерноморье в геополитическом измерении // Национальная безопасность и стратегическое планирование. 2016. № 2–2 (14). С. 16–21.
Олійник Є.Ю. Роль аналітичних недержавних політологічних центрів України в розвитку політичної науки // Гілея. 2011. Вип. 51. С. 473–478.
Парахонський Б.О. Регіональні наслідки глобальних суперечностей: Чорноморський регіон // Стратегічна панорама: Науково-практичний журнал. 2016. № 2. С. 10–16.
Парахонський Б.О. Системна криза міжнародної безпеки: Близькосхідно-Чорноморський простір: аналітична доповідь. Київ: НІСД, 2016. 52 с.
Парахонський Б.О., Яворська Г.М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл: монографія. Київ: НІСД, 2019. 560 с.
Петров В.П. Геополитическое значение Крыма // Вестник РУДН. Серия: Политология. 2018. Т. 20, № 1. С. 21–30.
Плющ О. Просування експертними організаціями дискурсу політичних суб’єктів // Соціальна психологія. 2012. № 1–2 (51–52). С. 204–214.
Ржевська Н. «Мозкові центри» як суб'єкти експертного середовища: функціональний аналіз // Політичний менеджмент. 2012. № 1–2. С. 161–169.
Російський спрут у дії. Кейс «Україна» // Geostrategy. URL: https://geostrategy.org.ua/ analityka/doslidzhennya/rosiyskyy-sprut-u-diyi-keys-ukrayina/zavantazhyty-doslidzhennya-rosiyskyy-sprut-u-diyi-keys-ukrayina (дата обращения: 14.06.2021).
Рубанов В.В. Институционализация – базовое понятие характеристики процесса становления и развития политической аналитики в Украине // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2012. № 4 (14). С. 165–169.
Самусь М. ЦДАКР: Російська агресія в Керченській протоці – тест для сучасної системи міжнародних відносин // Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння. URL: https://cacds.org.ua/?p=4886 (дата обращения: 14.06.2021).
Солодкий В.А. Фонд имени Разумкова как инструмент политики «мягкой силы» Запада на Украине // Причерноморье. История, политика, культура. 2017. № 23. С. 53–57. DOI: 10.5281/zenodo.1164053
Федорчук О. Недержавні аналітичні центри України як сегмент політичної науки // Вісник Львівського університету. Серія: Філософсько-політологічні студії. 2017. Вип. 10. С. 182–187.
Фокин И.А. Институциональная инфраструктура политической науки в современной Украине // Политическая наука. 2015. № 3: Социальные и политические функции академических и экспертных сообществ. С. 252–266.
Хрусталёв М.А. Анализ международных ситуаций и политическая экспертиза: очерки теории и методологии. Москва: НОФМО, 2008. 232 с.
Чураков Д.О. «Войны памяти» и локальные конфликты современности // Преподавание военной истории в России и за рубежом: сборник статей / под редакцией К.А. Пахалюка. Санкт-Петербург: Нестор–История, 2018. С. 421–431.
Шелест Г. Чи існує чорноморська політика НАТО? // Українська призма. URL: http://prismua.org.tilda.ws/blackseanato (дата обращения: 14.06.2021).
Шелест Г. Чи існує Чорноморська стратегія НАТО? // Українська призма. URL: http://prismua.org.tilda.ws/blackseanato#rec246964356 (дата обращения: 14.06.2021).
Шелест Г. Чорноморська безпека: спроможності сусідів України на морі. Аналітична записка // Українська призма. URL: http://prismua.org/03-02-2021/ (дата обращения: 14.06.2021).
Юрченко И.В. Геополитические особенности Черноморского региона в контексте обеспечения безопасности Юга России // Вестник РУДН. Серия: Международные отношения. 2008. № 3. С. 18–24.
Albert M., Buzan B. Securitization, sectors and functional differentiation // Security Dialogue. 2011. № 42 (4–5). Р. 413–425. DOI: 10.1177/0967010611418710
Alexandrova-Arbatova N. Security relations in the Black Sea region: Russia and the West after the Ukrainian crisis // Southeast European and Black Sea Studies. 2015. No. 15 (2). P. 129–139. DOI: 10.1080/14683857.2015.1060015
Baltic-Black Sea regionalisms / edited by O. Bogdanova, A. Makarychev. Cham: Springer Nature Switzerland AG, 2020. DOI:10.1007/978-3-030-24878-9
Cross S. NATO–Russia security challenges in the aftermath of Ukraine conflict: Managing Black Sea security and beyond // Southeast European and Black Sea Studies. 2015. No. 15 (2). P. 151–177. DOI: 10.1080/14683857.2015.1060017
Haas P.M. Introduction: Epistemic communities and international policy coordination // International Organization. 1992. Vol. 46, no. 1. Knowledge, Power, and International Policy Coordination. Р. 1–35.
Kayser S. Geopolitics of the Black Sea // Maritime security center of excellence. URL: https://www.marseccoe.org/marsec/upload/ files/202006/5ed7a3131bed8-1591190291.pdf (дата обращения: 11.05.2021).
Marten K. NATO enlargement: evaluating its consequences in Russia // International politics. 2020. No. 57. P. 401–426. DOI: 10.1057/s41311-020-00233-9
Naumescu V. NATO in the Black Sea region: Unpredictability and different levels of commitment among the three coastal allies // The journal of cross-regional dialogues. 2020. Special Issue. Р. 131–152. DOI: 10.25518/2593-9483.141
Sanders D. Maritime power in the Black Sea (1st ed.). London: Routledge, 2014. DOI: 10.4324/9781315593920
Wæver O. Securitization and desecuritization // On Security, edited by Ronnie D. Lipschutz. New York, Columbia University Press, 1995. P. 46–86.